Ідеальна літургійна музика?

19–20 червня 2015 року ми організували в домініканському монастирі в Кракові науково-популярну сесію про літургійну музику. Літургійна музика – це те, що мало б цікавити всіх вірних, а не лише церковних музикантів. Кожен, хто бере участь у Месі, зустрічається з літургійною музикою. Дехто навіть не знає, що те, що вони чують на Месі, – це літургійна музика.

Ідеальна літургійна музика?

Ми вирішили організувати форум, на якому обговорили б вибрані теми з цієї галузі та представили б добрі взірці літургійної музики. Ми слухали презентації обговорюваних жанрів і способів їх інтерпретації. Ми почули концерт вокального ансамблю Jerycho, який використовує традиційну мову літургійного співу. Виступи різних ансамблів ілюстрували лекції та дискусії. Так сесія не обмежилася теорією, а мала допомогти шукати й розвивати добрі взірці.

  • Програма блоку

    16:00–16:15 Відкриття
    16:15–17:00 М. Борнус-Щициньський, Schola Cantorum Minorum Chosoviensis: Григоріанський хорал польською мовою
    17:00–17:45 Т. Грабовський OP, SCMC: Ритм григоріанського хоралу в домініканських джерелах
    17:45–18:00 Перерва

  • Про блок

    Перший день сесії був присвячений музиці середньовічного походження: григоріанському хоралу, середньовічній монодії та збірці Cantigas de Santa Maria. Марцін Борнус-Щициньський і Schola Cantorum Minorum Chosoviensis представили григоріанські твори, пристосовані до польської мови. Ми почули низку проприїв Меси з Graduale Triplex, виконаних польською, а не латиною. М. Борнус-Щициньський уже три роки працює над перекладом григоріанських співів Меси польською мовою. У своїй роботі – яку багато хто вважає суперечливою – він намагається перекладати твори так, щоб вони, без зміни первісної мелодії, несли текст, який точно відповідає латинському оригіналу. Він переконаний, що використання народних мов у звичайній формі римського обряду вимагає перекладу й текстів співів Меси; інакше ми втратимо нагоду використовувати григоріанський хорал ширше, ніж нині. У другій доповіді о. Томаш Грабовський OP окреслив реформу літургійного співу, здійснену домініканцями в XIII столітті. Спираючись на джерела ранньої історії Ордену – зокрема на Коментар до Конституцій Ордену блаженного Гумберта з Романа, Прототип домініканської літургії та 25-й розділ трактату De musica Ієроніма Моравського, – він представив імовірні правила ритму квадратної нотації, яку домініканці запровадили у свої книги. Приклад, що ілюстрував доповідь, виконала Schola Cantorum Minorum Chosoviensis з Хожува.

  • Програма блоку

    18:00–18:45 Магдалена Сендор, Floripari: Cantigas de Santa Maria польською мовою та їхній ритм
    19:00–20:00 Концерт ансамблю Jerycho: Cantus planus multiplex
    20:15–22:00 Панельна дискусія: Що зробити, щоб хорал став (першим) співом Церкви? Модератор: Т. Грабовський OP. Гості: М. Борнус-Щициньський, С. Вітковський, С. Ферфолья, М. Славецький, Б. Ізбицький

  • Про блок

    В останній доповіді того дня Магдалена Сендор розповіла про походження, характер і польський переклад Cantigas de Santa Maria. Як авторка перекладу, вона вказала на труднощі, пов’язані з перекладом. Ансамбль Floripari виконав три з уже перекладених кантиг. У жовтні попереднього року Домініканський літургійний центр розпочав співпрацю з М. Сендор та ансамблем Floripari, щоб видати диск і співаник із кантигами в польському перекладі. Мета проєкту – запропонувати нові прочанські пісні, які можна буде співати під час прощ до Ясної Гори. Твори, виконані під час сесії, переконали всіх учасників, що проєкт не лише цікавий, а й дуже вдалий. Того дня ми змогли почути ще й концерт ансамблю Jerycho, репертуар якого склали понад десяток пізньосередньовічних творів. Більшість із них була натхненна григоріанським хоралом давніших епох, хоча й сильно змінена доданою гармонією або вставками пізніших мелодій. На завершення дня о. Томаш Грабовський OP провів панельну дискусію з доповідачами сесії М. Борнус-Щициньським і М. Славецьким, а також С. Вітковським, Б. Ізбицьким і С. Ферфольєю. На жаль, попри півторагодинну дискусію, виявилося, що часу замало, щоб порушити всі питання, які підняли доповідачі та учасники. Одне, однак, не викликало сумнівів. Що зробити, щоб григоріанський хорал знову став першим співом Церкви? На це питання учасники дискусії – з більшими чи меншими застереженнями – відповіли одностайно: у літургії треба більше співати.

  • Програма блоку

    8:30–9:15 Б. Ізбицький: Народний спів у літургії
    9:15–10:00 Р. Мацєєвський: Як поєднати роботу органіста зі співом народу?
    10:00–10:15 Перерва
    10:15–11:00 Б. Матусяк OP, Collegium Palestrinæ: Великі майстри класичної музики – на службі літургії чи їй на шкоду?
    12:00–13:00 Свята Меса в базиліці Пресвятої Трійці
    14:00–14:45 Панельна дискусія: Чи використовувати в літургії класичну і народну музику, а якщо так, то як? Модератори: Д. Вежейський, В. Шник OP. Гості: Б. Матусяк OP, М. Старомейський, Г. Кравчик, А. Карпович-Збіньковська
    14:45–15:30 Я. Кубенець: Критичний аналіз репертуару та виконання Хору Сікстинської капели
    15:30–16:15 М. Славецький, Lege Artis: Аналіз вибраних творів зі співаника «Niepojęta Trójco»
    16:15–16:30 Перерва
    16:30–17:15 А. Карпович-Збіньковська: Ідеальна літургійна музика?
    17:15–18:45 Панельна дискусія: Хто може складати літургійну музику? Модератор: П. Кісель. Гості: П. Бембенек, Я. Кубенець, М. Славецький.

  • Про блок

    Другий день обіцяв бути дуже насиченим, і таким він і був. Ми почали рано – як на науково-популярну сесію, – бо о 8:30 Бартош Ізбицький виголосив доповідь про «спів народу», тобто про традиційний народний спів і його використання на Месі. Він проілюстрував свою доповідь багатьма музичними прикладами. Його ґрунтовний аналіз зосередився насамперед на окресленні питань, які потребують роздумів, досліджень і розв’язання. Він також вказав на проблеми, що вимагають більшої обізнаності від канторів і органістів, які хочуть використовувати традиційні співи. У другій доповіді Рафал Мацєєвський дав органістам кілька практичних порад, які допоможуть їм виконувати свою роботу краще і з більшою віддачею. Як фаховий співак і практикуючий органіст, він сам застосував багато з них і перевірив, які наближають нас до мети: глибших знань, ширшого репертуару і, зрештою, того, щоб вірні співали. О. Блажей Матусяк OP говорив про використання музики великих майстрів у літургії. Репертуар старовинної музики – скарбниця церковної поліфонії – надзвичайно багатий, сповнений позачасових творів, які досі зворушують серця й уми слухачів. Проблема, однак, у тому, що форми старовинної музики не відповідають нинішньому вигляду обряду Меси. Значну частину доповіді було присвячено контраргументам проти доводів, які наводять, щоб відкинути старовинні твори. Доповідач доводив, що, попри труднощі, твори старих майстрів можна успішно використовувати в літургії в тому вигляді, в якому її звершують сьогодні. Після доповіді ансамбль Collegium Palestrinae виконав три твори пізнього Відродження ди Лассо і Палестрини. Якість виконання спричинила те, що учасники не лише не захотіли відкидати твори минулих епох, а й забажали чути їх у літургії. На Месі, яка розділила дві частини сесії, співав ансамбль Lege Artis під керівництвом Агнешки Трелі-Йохимек, приєднавшись до братів-домініканців, які щодня опівдні звершують Месу. Після Меси і перерви ми взяли участь у панельній дискусії про використання старовинної музики в літургії. До о. Матусяка і Р. Мацєєвського приєдналися Антоніна Карпович-Збіньковська, Генрик Кравчик (органіст базиліки Пресвятої Трійці в Кракові), о. Войцех Шник OP і Даніель Вежейський, який не лише провадив дискусію в дуже невимушеному стилі, а й поглиблював тему влучними та проникливими запитаннями.

    Після панельної дискусії ми перейшли до останньої частини сесії, присвяченої сучасним спробам знайти ідеальну літургійну музику. Спершу Якуб Кубенець представив здобутки Хору Сікстинської капели. З неабияким гумором і великою компетентністю він описав характерні риси співу і репертуару папського хору. Однак, схоже, він не вважав, що Хор досяг ідеалу. Потім Міхал Славецький представив музикознавчий аналіз вибраних творів зі співаника Niepojęta Trójco. Ми чекали нищівної рецензії, бо, попри очевидний успіх, співаник і досі зазнає критики фахівців. Цього разу, однак, ми були приємно здивовані. Доповідь урівноважила визнання нашого видання з критикою, що стосувалася лише окремих композиторських помилок. Деякі з них – на думку доповідача, композитора за фахом, – можна було виправдати певною стилізацією, інші ж виникли через очевидний недогляд або помилку. Під час доповіді він сказав те, що нас особливо здивувало й потішило: що співаник має бути «Біблією кожної літургійної схоли». Аналіз творів зі співаника проілюстрував ансамбль Lege Artis, який виконав як оригінальні версії, так і версії, змінені М. Славецьким для доповіді. Насамкінець ми почули доповідь Антоніни Карпович-Збіньковської, яку організатори задумали як підсумок сесії. Варшавська богословиня музики представила риси ідеальної літургійної музики. Спираючись на праці кардинала Йозефа Ратцінгера, вона запропонувала рішення не так практичні, як теоретичні й духовні. У її тезах ми знайшли твердження, дуже близькі нам, які вже є цілями роботи нашого центру, а також тези, які ми охоче включимо в нашу місію. Останнім пунктом програми була панельна дискусія про складання літургійної музики. На жаль, Павел Бембенек не зміг приїхати, але дискусія все одно була дуже цікавою і не без суперечок. Її провадив Павел Кісель, кантор Маріацької базиліки в Кракові, за участі доповідачів сесії (Я. Кубенець, М. Славецький, Б. Матусяк OP і Т. Грабовський OP).