Другий день обіцяв бути дуже насиченим, і таким він і був. Ми почали рано – як на науково-популярну сесію, – бо о 8:30 Бартош Ізбицький виголосив доповідь про «спів народу», тобто про традиційний народний спів і його використання на Месі. Він проілюстрував свою доповідь багатьма музичними прикладами. Його ґрунтовний аналіз зосередився насамперед на окресленні питань, які потребують роздумів, досліджень і розв’язання. Він також вказав на проблеми, що вимагають більшої обізнаності від канторів і органістів, які хочуть використовувати традиційні співи. У другій доповіді Рафал Мацєєвський дав органістам кілька практичних порад, які допоможуть їм виконувати свою роботу краще і з більшою віддачею. Як фаховий співак і практикуючий органіст, він сам застосував багато з них і перевірив, які наближають нас до мети: глибших знань, ширшого репертуару і, зрештою, того, щоб вірні співали. О. Блажей Матусяк OP говорив про використання музики великих майстрів у літургії. Репертуар старовинної музики – скарбниця церковної поліфонії – надзвичайно багатий, сповнений позачасових творів, які досі зворушують серця й уми слухачів. Проблема, однак, у тому, що форми старовинної музики не відповідають нинішньому вигляду обряду Меси. Значну частину доповіді було присвячено контраргументам проти доводів, які наводять, щоб відкинути старовинні твори. Доповідач доводив, що, попри труднощі, твори старих майстрів можна успішно використовувати в літургії в тому вигляді, в якому її звершують сьогодні. Після доповіді ансамбль Collegium Palestrinae виконав три твори пізнього Відродження ди Лассо і Палестрини. Якість виконання спричинила те, що учасники не лише не захотіли відкидати твори минулих епох, а й забажали чути їх у літургії. На Месі, яка розділила дві частини сесії, співав ансамбль Lege Artis під керівництвом Агнешки Трелі-Йохимек, приєднавшись до братів-домініканців, які щодня опівдні звершують Месу. Після Меси і перерви ми взяли участь у панельній дискусії про використання старовинної музики в літургії. До о. Матусяка і Р. Мацєєвського приєдналися Антоніна Карпович-Збіньковська, Генрик Кравчик (органіст базиліки Пресвятої Трійці в Кракові), о. Войцех Шник OP і Даніель Вежейський, який не лише провадив дискусію в дуже невимушеному стилі, а й поглиблював тему влучними та проникливими запитаннями.
Після панельної дискусії ми перейшли до останньої частини сесії, присвяченої сучасним спробам знайти ідеальну літургійну музику. Спершу Якуб Кубенець представив здобутки Хору Сікстинської капели. З неабияким гумором і великою компетентністю він описав характерні риси співу і репертуару папського хору. Однак, схоже, він не вважав, що Хор досяг ідеалу. Потім Міхал Славецький представив музикознавчий аналіз вибраних творів зі співаника Niepojęta Trójco. Ми чекали нищівної рецензії, бо, попри очевидний успіх, співаник і досі зазнає критики фахівців. Цього разу, однак, ми були приємно здивовані. Доповідь урівноважила визнання нашого видання з критикою, що стосувалася лише окремих композиторських помилок. Деякі з них – на думку доповідача, композитора за фахом, – можна було виправдати певною стилізацією, інші ж виникли через очевидний недогляд або помилку. Під час доповіді він сказав те, що нас особливо здивувало й потішило: що співаник має бути «Біблією кожної літургійної схоли». Аналіз творів зі співаника проілюстрував ансамбль Lege Artis, який виконав як оригінальні версії, так і версії, змінені М. Славецьким для доповіді. Насамкінець ми почули доповідь Антоніни Карпович-Збіньковської, яку організатори задумали як підсумок сесії. Варшавська богословиня музики представила риси ідеальної літургійної музики. Спираючись на праці кардинала Йозефа Ратцінгера, вона запропонувала рішення не так практичні, як теоретичні й духовні. У її тезах ми знайшли твердження, дуже близькі нам, які вже є цілями роботи нашого центру, а також тези, які ми охоче включимо в нашу місію. Останнім пунктом програми була панельна дискусія про складання літургійної музики. На жаль, Павел Бембенек не зміг приїхати, але дискусія все одно була дуже цікавою і не без суперечок. Її провадив Павел Кісель, кантор Маріацької базиліки в Кракові, за участі доповідачів сесії (Я. Кубенець, М. Славецький, Б. Матусяк OP і Т. Грабовський OP).