Mysterium fascinans 2018

Молитися літургією. Містагогія Євхаристії та Літургії годин

Літургійні реколекції Mysterium fascinans відбулися водинадцяте на тему «Молитися літургією. Містагогія Євхаристії та Літургії годин». Ми провели їх у вихідні 7–9 вересня 2018 року в Кракові.

Що таке ці реколекції

Реколекції Mysterium fascinans щороку збирають близько 200 осіб, які прагнуть поглибити своє розуміння і переживання літургії. На кожних дотеперішніх реколекціях виступали видатні богослови й літургісти – серед них о. проф. Чезаре Джираудо, о. д-р Хосе Антоніо Гоньї з Памплони, о. проф. Фелікс Марія Аросена Солано та о. проф. П’єранджело Муроні. Запрошення прийняли також о. проф. Чеслав Краков’як, о. проф. Богуслав Мігут, о. д-р Мацей Захара MIC, о. д-р Матеуш Пшановський OP, д-р Томаш Декерт і багато інших чудових промовців.

Реколекції відбуваються щовересня з 2008 року з ініціативи Кшиштофа Поросла, який почав їх організовувати ще семінаристом Краківської семінарії. Досі вони проходили в реколекційних домах у Скомельній Чарній, Бистрій, Зембжицях і в Кракові. Сьогодні, запрошуючи Вас на одинадцяті реколекції, ми переконані, що вони не можуть відбуватися інакше, ніж у ритмі звершуваної літургії.

Багата програма

Важливий принцип реколекцій – передавати складне богослов’я ясною і живою мовою. Добираючи доповідачів, ми керуємося переконанням, що нам насамперед потрібні вчителі, які зрозуміло викладуть істини католицької віри.

Учасники одинадцятих реколекцій почують реколекційні науки о. Пйотра Рошака з Торуня. Серед цьогорічних доповідачів – відомі польські літургісти: о. Станіслав Мєщак SCJ з Кракова; о. Томаш Бач із Ряшева; о. Домінік Юрчак OP, викладач Ансельміануму в Римі; о. Томаш Грабовський OP з Познані; о. Пйотр Олесь OP, історик мистецтва з Кракова; і о. Кшиштоф Поросло, докторант догматичного богослов’я в Памплоні.

Цьогорічні обставини

Цього року реколекції як виняток відбудуться в домініканському монастирі на вулиці Столярській у Кракові. Подивіться, як добре показав себе дивовижний простір краківського домініканського монастиря, коли торік ми провели там Майстерні незвичайної музики.

Наші реколекції кілька разів відбувалися у Вищій духовній семінарії в Кракові, але через масштабний ремонт цього року нам довелося одноразово змінити місце – утім, ми й далі в самому серці краківського Старого міста, за 3 хвилини від Головної ринкової площі.

Оскільки змінилося місце програми, змінюється й проживання. Ми підготували для Вас спеціальну пропозицію в студентському готелі «Żaczek» біля луки Блоня – лише 5 хвилин трамваєм або приємна 20-хвилинна прогулянка до монастиря. Учасники матимуть зручні дво- і тримісні кімнати з ванною кімнатою, безкоштовним інтернетом, телевізором і чайником. Можна також забронювати одномісну кімнату й замовити в готелі гарячі сніданки.

Як і щороку, усі учасники, незалежно від того, чи бронюють вони проживання, обідатимуть (субота, неділя) і вечерятимуть (п’ятниця, субота) в домініканському монастирі. Будь ласка, пам’ятайте, що сніданку в монастирі не буде (його треба замовити разом із проживанням або подбати про нього самостійно, але перед реколекціями ми надішлемо Вам кілька порад), як і обіду в день приїзду (п’ятниця).

Як зазвичай, проживання можна забронювати з четверга, особливо якщо Ви їдете здалеку або хотіли б оглянути місто перед реколекціями, – досить позначити відповідний варіант у реєстраційній формі. Однак через відстань між місцем проживання і місцем реколекцій у четвер і в п’ятницю зранку програми не буде (щиро запрошуємо Вас на Месу о 19:30 в домініканському храмі).

Цьогорічні доповідачі

Нарис тем цих реколекцій

Дуже часто в найрізноманітніших висловлюваннях про літургію ми натрапляємо на своєрідний літургійний «спіритуалізм», що проявляється щонайменше у двох формах. Одна – морального характеру – наголошує, що не можна зосереджуватися на формі (бо це фарисейство або ритуалізм), а важить дух (що потім, наприклад, виправдовує будь-яке відступлення від правил); друга – радше сакраментального характеру – наголошує, що таїнства чи літургія – це набагато більше, ніж просто обряд, який звершується.

Щоб дістатися до суті справи (до духу літургії), нібито не слід зосереджуватися на формі чи обряді, а треба вийти за їхні межі, так само як ми не можемо збагнути, чим справді є дім, зосереджуючись лише на роботі будівельників, які його звели. З цієї точки зору обряд – не більше ніж інструмент, який допомагає нам дістатися до суті, але лише доти, доки ми не зосереджуємося на самому інструменті.

Ми згадуємо про це, бо присвятили два останні випуски літургійних реколекцій Mysterium fascinans духові літургії, який – як ми показали – не є якоюсь абстрактною «сутністю» літургії, відокремленою від обряду, яку слід було б відсунути, наче завісу, що закриває доступ до таїнства, якого ми шукаємо. Зовсім навпаки. Те, що ми зазвичай називаємо «духом літургії», для літургії є тим, чим душа для тіла. Цих реальностей не можна розділити. Душа є формою тіла, а водночас тілесне стає єдиним шляхом до пізнання духовного. Кардинал Йозеф Ратцінгер, згодом Папа Бенедикт XVI, дуже сильно висловив це, сказавши, що щоразу, коли людина «хоче принести перед обличчя Бога чистий дух, вона насправді підносить Йому духовну примару». Те, що випливає зі створення, лише зміцнюється правдою про відкуплення, початок якого – в таїнстві Втілення: Бог став людиною – духовне прийняло тілесне.

У застосуванні до літургії це означає, що обряд – усе, що можна назвати «екосистемою» звершення, – випливає з духу літургії. А водночас, якщо ми хочемо відкрити дух літургії і побачити, чим літургія є у своїй суті, ми можемо зробити це лише через обряд: відкриваючи його сенс, його символіку та історію розвитку його окремих форм. Щоб відкрити, що дух літургії позначений справжньою побожністю, віддаванням слави Богові (а отже, ставленням Бога безумовно в центр), подякою, простотою і шляхетністю, ми мусимо ввійти в конкретні обрядові жести і слова молитви, які виражають ці риси літургії.

Тому в найближчі роки ми хочемо продовжити тему духу літургії, але тепер відкривати його ніби зсередини літургійного звершення. Це означає, що у двох наступних випусках – одинадцятому і дванадцятому – ми пройдемо обряди Євхаристії та Літургії годин, крок за кроком відкриваючи все багатство, приховане у священних обрядах Церкви. Ми робитимемо те, що Церква практично від самого початку називає містагогією: ми прагнутимемо дедалі глибше входити в таїнство, яке звершуємо, відкриваючи сенс і символіку обряду, щоб усе наше життя перемінювалося літургією. Важить це вкорінення в конкретному житті людини, яка бере участь у звершенні, – житті, яке освячує, формує й перемінює літургія, через яку ця людина молиться. Саме ці слова Папи Пія X («молитися літургією») ми обрали темою цьогорічних реколекцій. Ідеться не про те, щоб молитися під час літургії, наче звершення обряду – це одне, а молитва – інше, за яку нам доводиться тим часом боротися. Ідеться про те, щоб молитися літургією, тобто всіма словами молитов, співами, жестами й поставами тіла, усіма нашими чуттями, залученими до прийняття всього багатства літургійних символів, через які промовляє літургія.

Оскільки цей матеріал такий багатий, ми не змогли вмістити його в один рік і вперше вирішили розподілити тему на два випуски (2018 і 2019). Так само вперше – значною мірою через дедалі частіші прохання постійних учасників – наші гості більше зосередяться на Літургії годин, яку ми не лише звершуватимемо (як завжди), а й пізнаватимемо через доповіді.

Отже, якщо Ви хочете відкривати «дух літургії» зсередини прекрасних звершень, щиро запрошуємо Вас на одинадцяті літургійні реколекції Mysterium fascinans.

О. Кшиштоф Поросло

Записи реколекцій

Слухайте записи на:
Spotify | Storytel | Audible | Tidal

Меса за покійного о. Францішека Хованця


П’ятнична Меса під час реколекцій традиційно відправляється за покійного о. Францішека Хованця в річницю його смерті. Так було й цього року.

Монс. Францішек Хованець народився 1931 року. Він був першим і багатолітнім єпархіальним модератором Руху «Світло-Життя» в Краківській архідієцезії, призначеним на цю посаду кардиналом Каролем Войтилою, і обіймав її з 1977 до 2001 року. О. Хованець познайомив кардинала Войтилу з о. Францішеком Бляхніцьким, засновником Руху «Світло-Життя». У 1979–1996 роках він узяв участь у понад 20 реколекціях-оазах. До 2014 року він провадив курси й реколекції для літургійних аніматорів, допомагаючи безлічі молодих людей закохатися в таїнство літургії, яка є джерелом і вершиною життя Церкви.